Вітаю! Мене звати Вікторія, мені 10. Я жила в місті Харків, а зараз живу в Смт Чутове Полтавська область. 

Святий Миколаю, звертається до тебе маленька харків'янка, яка втратила близьку людину внаслідок активних бойових дій. Протягом року була слухняна й чемна. Допомагала рідним із хатніми справами, старанно навчалася. Дуже люблю читати цікаві книжки, писати картини, ласувати цукерками, м'які іграшки. Але в мене сталася неприємність. Вийшов із ладу мій планшет. І ми з братом здобуваємо освіту по черзі. Мама самотужки придбати новий не може. Нам важко. Тому дуже прошу допомогти. Щоб без перешкод продовжити навчання. 

Для нашої родини велика втрата. Смуток, біль і постійні сльози від того, що єдина рідна людина більше ніколи не приїде додому. Назавжди втрата. Пекуча. Моя родина перебували під обстрілами. Лячно. Вимушені були виїхати з рідного міста в нікуди. Бо, на жаль, були влучення в нашу квартиру. Повертатися немає можливості, страшно від майже щоденних обстрілів рідного міста. 

Я мрію про мир, про повернення всіх воїнів додому. Щоб я та мій брат повернулися до рідної школи, домівки. Обов'язково зустрітися зі своїми друзями, обійняти й більше ніколи не розлучатися. А ще, святий Миколаю, хочу спокійно гуляти на дитячому майданчику, не хвилюватися, що десь прилетить. Що небезпечно.