Після окупації, мені стало страшно. Не працювали магазини, а дитині потрібні були памперси та харчування. Я народила дитину в окупації, виїжджала до сусіднього села, де були медики. Росіяни зайшли в село двадцятого березня. Вікна в моєму будинку вилетіли, не було чим опалювати житло. Все це через обстріли. Я боялась за дитину. Ми сиділи в бомбосховищу, бо дуже сильно стріляли. Там було дуже холодно й сиро. 

Я виходила з села пішки. На блокпості росіяни мене тримали десь годину. В цілому я з дитиною пройшла вісім кілометрів. 

Потім з села виїхали мої рідні. Зараз ми живемо в Кривому Розі. Поїхати кудись далі в мене немає грошей. Я чекаю миру та спокою для моєї дитини.