Я жила в селі Єлисеївка Запорізької області з чоловіком і дитиною. У перший день війни ми виїхали до батьків чоловіка у Запоріжжя.
Наше село потрапило в окупацію. Там залишилася моя бабуся.
Ми зв’язуємося з односельчанами, у яких є інтернет, а вони їй телефонують по російському номеру. Так нам вдається перекинутися з нею кількома словами.
Коли ми приїхали в Запоріжжя і пішли до магазину, прозвучав сигнал повітряної тривоги. Ми побігли в підвал. Дитина злякалася, і від цього у неї піднялася температура.
Я дуже хочу, щоб влітку війна закінчилася нашою перемогою.