У Мар’їнці були сильні обстріли. Багато людей виїхали. Не було води і світла. Дванадцять днів я прожила в підвалі. Було дуже страшно. Волонтери привозили воду і продукти. У місті горіли будівлі.

Поки я була в вдома, рятувальники ще встигали гасити пожежі. Також вони привозили всім хліб. 

Мене вивіз син під обстрілами. Приїхав на машині, й ми поїхали з ним у Селідове до доньки. З собою я забрала собаку та кішку. Я захворіла через стрес, зараз лікуюсь. Хочу, аби війна закінчилась, а діти були здоровими та жили в мирі.