Я до останнього сподівалась, що все буде добре. Коли почалась війна, не повірила. Побігла купляти продукти, бо було страшно залишитись без їжі. Два тижні я з родиною прожила під обстрілами у підвалі. Потім мої батьки виїхали потягом, а я зі своїм хлопцем – на машині. 

Зараз я живу на Дніпропетровщині. Сподіваюсь, що скоро війна закінчиться, і всі житимуть у мирі. Головне - щоб рідні були живі.