Я жила в Оріхові, працювала фельдшером. Після початку війни ще два місяці працювала. У перший день бойових дій не могла повірити в те, що почалось. Я боялась за онуків. Ми сиділи в підвалі, ходили в бомбосховище.

Не було води, світла й газу. Було дуже страшно. Прильоти були постійно, мій будинок постраждав. Тричі я ремонтувала дах. Так ми жили два місяці, а потім виїхали до Запоріжжя.

Спочатку виїхали діти. Мені потрібно було оформляти пенсію, тому я виїхала. Зараз отримую гуманітарну допомогу. За квартиру доводиться платити. Я сподіваюсь, що повернусь додому після закінчення війни. Планую відбудовувати будинок.