Перші дні війни переживати було дуже важко. Діти тремтіли до судом від обстрілів, ми сиділи в підвалі два місяці. Прильоти ракет ми бачили на власні очі. В нас у місті загинув хлопчик, мій син дивом залишився живим, бо був поряд під час обстрілу. 

Ми намагалися вижити. Тут літали гради. Їздили під обстрілами за продуктами, але ми не знали, чи виживимо. Одного разу дитину повинно було відвезти до стоматолога і почався обстріл, то ми впали на землю.

Нас рятувала гуманітарна допомога, отримували і від Фонду Ріната Ахметова. Велике дякую особисто Рінату Леонідовичу. 

Я сподіваюсь на мир та завершення війни.