Я з дружиною і дітьми жив у місті Гуляйполі Запорізької області. У мене третя група інвалідності, але я працював. Війна застала мене на роботі у селі Червоне. Директор розпустив усіх по домівках. Потім ми ще два місяці переганяли техніку під обстрілами. 

Найстрашніше було, коли бомбили бригаду, на якій я працював. Я ховався в ямі. Потім були удари по житловим кварталам – наш будинок тепер стоїть без вікон і з побитим дахом. 

Дружина з дітьми місяць просиділа в підвалі. Я дуже переживав за них. Дякую людям, які ділилися продуктами. Потім ми отримували гуманітарну допомогу. Згодом я вивіз сім’ю в Запоріжжя, а сам повернувся додому. 

Зараз я з родиною в Запоріжжі. Ми винаймаємо житло. Сини воюють.