Анна з Мелітополя ніколи не думала, що одного дня опиниться в окупації. До 24 лютого 2022 року її життя було таким, як у більшості її знайомих: робота, зустрічі з друзями, плани на майбутнє. Але все змінилося за одну ніч.

Ранок 24-го почався з вибухів. Вони були гучні, далекі, але відлунювали по всьому місту. Вже за кілька днів у місті з’явилася ворожа техніка. Спершу Анна бачила її лише здалеку, потім - на центральних вулицях, а потім окупанти опинилися зовсім поруч. Вона відчувала, як у місті стискається повітря, як воно стає важким і липким від страху. Два місяці життя в окупації здавалися вічністю. Анна бачила, як люди зникали, як у місті ставало все більше військових із чужими обличчями.