На початку війни Світлана Володимирівна виїжджала зі Слов’янська, але повернулась через місяць. Навіть попри небезпеку і безробіття, вдома виявилось краще, ніж на чужині 

Я зі Слов’янська. Моє життя було спокійним до війни. Була робота,  все було. 

Про початок повномасштабної війни я із новин дізналася. Я виїжджала, але повернулася назад. Дуже важко було домівку покинути, і мама в мене тут залишалася.

Гуманітарної кризи ми не відчули – нам продукти видавали, дякуємо за це. Але тяжко було в чужому краю - як то кажуть, на чужині. Дім є дім. Ми виїжджали до знайомих.

Зараз світло є, вода є, газ дали людям - будемо вже сидіти на місці. Я повернулася десь місяць тому. Коли не було газу, то користувалася пічним опаленням.

Найбільш важко тут з роботою. Чи можна десь знайти роботу, хоч якусь? Люди повертаються в місто, дуже багато людей повернулося.

Хочеться, щоб скоріше війна закінчилася. Хай би наші правителі договорилися. Це можна зробити, тільки вони цього не хочуть.