Коли почалися бойові дії, Алла більше переживала не за себе, а за онуку, яка жила на непідконтрольній території. Там бомбили сильніше, ніж у Золотому.
Я тут жила весь час. Ми зрозуміли, що почнеться війна, коли у нас блокпости з'явилися. Погано було, коли війна почалася. Летіли літаки, громила авіація, стріляли "Гради", танки проходили тут. Це було неприємно і дуже страшно. Я сильно за онуку свою переживала, вона жила на непідконтрольній території, їх сильно бомбили.
Під час війни нам від Ріната Ахметова хороша допомога була – продукти, вони допомагали людям виживати, і за це йому величезне спасибі. Я більше і не знаю таких людей, хто допомагав, а від Ріната Ахметова допомога була просто величезна.
Мрію, щоб мир був, щоб шахтарям виплачували зарплату, щоб життя було людям в радість.