Мені 40 років, у мене є і троє діток. Жили ми до війни в селищі Степногірську. Я не міг навіть подумати, що Росія може на нас напасти. Ось це й шокувало. Дуже багато військової техніки проїжджало повз наше селище.

У нас не було ні світла, ні води, поки ми звідти не виїхали. Ми через десять днів після початку війни переїхали в Запоріжжя. Наше селище не було окуповане, тому ми виїхали без проблем.

Наймолодша донька народилася за місяць до війни. Зараз їй два роки. Вона не ходить у дитсадок, а старші діти не ходять у школу.

Можна сказати, що ми вже до всього звикли. Якщо чесно, я навіть не беруся думати, що буде в майбутньому.