Історії, які ви нам довірили
16 березня Олексій разом із дружиною Іриною та тещею пішли за водою. Потрапили під мінометний обстріл. Олексій був поранений. Йому ампутували ногу. Дружина загинула за кілька хвилин після обстрілу. Де поховали Ірину, Олексій дізнався лише за три місяці.
"Дружина рачки наді мною стоїть. Погляд затуманений. Я їй кажу: "Іди, я не жилець. Повзи звідси, поки ти жива". Навколо вибухи, шалений шум. У мене ціла була одна рука. Я почав кричати: "У нас син. Ти хотіла на його весіллі погуляти". Ірина рачки зробила два кроки. І впала", - згадує житель Маріуполя Олексій Нечипуренко.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Інші історії
