Прокинулась о п'ятій годині від вибухів вдома у Лисичанську. На сьому годину мені було треба на роботу, а дитині - в школу. Дуже були налякані. Найтяжче було наважитися поїхати зі свого дому й перебувати в розлуці з чоловіком. У мене часто хворіє дитина грошей не було купити хліба не кажучи про ліки. Довго шукала роботу, бо переселенців не дуже хотіли брати. Війна розлучила з чоловіком. До війни працювала продавцем в магазині, і зараз працюю продавцем.