Пам’ятаю ранкові обстріли. Я з дітьми була вдома. Найстрашнішим стало те, що дітям не було що давати їсти. З продуктами допомагали небайдужі люди, знайомі. Ми з дітьми виїхали від обстрілів, чоловік залишився вдома. Роботи зараз немає. Досі тримаю при собі зібрані документи в папці, навіть вночі під подушкою.