Для неї вторгнення було цілком очікуваним. Маріупольчанка Ірина Козка вірила прогнозам військових аналітиків та внутрішньо готувалася до великої війни. Втім не гадала, що все затягнеться так надовго і що її рідне місто фактично знищать. Вже на другий день вторгнення Ірина пристала до волонтерського хабу «Халабуда». На своїй машині вона цілими днями під обстрілами розвозила ліки до лікарень та шпиталю, їжу та воду, добувати яку доводилося теж під обстрілами. Як і найцінніше у ті дні – достовірну інформацію…