Я прокинулася зранку від вибухів. Спочатку не розуміла, що робити, а потім стало зрозуміло, що це війна. Вибухи не припинялися, і я спустилася в підвал. 

4 березня потрапила під мінометний обстріл, будівля була пошкоджена. 

Після цього я вирішила виїхати, і 5 березня поїхала. Евакуація була дуже важкою. Я вибиралася з Харкова дві години, а в дорозі до Полтави провела дев’ять годин. Було холодно й важко, але я доїхала.

Зараз живу в Полтаві. Тут багато знайомих і переселенців з Харкова. Була хороша допомога: і продукти, і одяг. Полтава недалеко від Харкова, і я чекаю, коли буде перемога, щоб повернутися додому. Не знаю, чи вціліє мій будинок.