Історії, які ви нам довірили

меню
{( row.text )}
{( row.tag )}
header-logo

Історії, які ви нам довірили

До всіх історій
Ольга Демченко

"Донечки-двійнята були мертвими, колишня дружина була вся посічена уламками"

переглядів: 67

23-річна Ольга Демченко загинула 18 березня 2022-го року в Маріуполі на Донеччині. В цей день ворожий снаряд прилетів на подвір’я батьківського дому. Оля із сестрою Анною, матір'ю Алевтиною й бабусею Анною бігли у підвал, щоб сховатися від обстрілів. Але не встигли. Загинули усі, крім бабусі, яка згодом померла через поранення, що спричинили гангрену.

Донечки-двійнята були мертвими, колишня дружина була вся посічена уламками

«В ніч на 18 березня 2022 року ми сильно замерзли в підвалі. О пів на 5 ранку пішли в будинок, щоб зігрітися. Коли почалися обстріли, вирішили бігти назад у підвал. Доньки, колишня дружина і моя матір пішли вперед, син стояв на порозі, а я виходив останнім. Раптово вибухнув снаряд. Я підбіг до них. Донечки-двійнята були мертвими, колишня дружина була вся посічена уламками, але ще ворушилася. Я почав кликати на допомогу сусідів. Та згодом Алевтина теж померла…», – розповів Сергій, батько Ольги.

Ольга була однією із сестер-двійнят в родині Демченків. Вона народилася на кілька секунд раніше, ніж її сестра Анна. Закінчила Маріупольську школу №65, паралельно навчалася у художній школі. Потім разом із сестрою вступила в польський виш на факультет менеджменту. За рік до початку повномасштабної війни дівчата повернулися додому. Оля влаштувалася працювала в мережі крамниць електронних послуг «Твій час». Допомагала виготовляти електронні ключі для підприємців та юридичних осіб.

Після початку повномасштабного вторгнення Ольга із сестрою, мамою і бабусею перейшли у дім батька в приватному секторі.

«Думали, що у мене буде безпечніше, оскільки мав підвал під гаражем за 30 метрів від будинку. Ми сиділи там, поки тривали обстріли. Коли вони стихали, бігли в будинок погрітися. Оля й Аня постійно були вдвох, дуже домашні, добрі, ласкаві дівчата. Хоча і двійнята, але за характером і навіть зовні – відрізнялися. Оля була худорлявою, Аня - пишною. Оля дуже любила класичну літературу. Знала кілька мов. Ми постійно відпочивали на дачі неподалік Маріуполя. Любили кататися на лижах на гірськолижних курортах», – розповів батько.

Сергій викопав могили неподалік свого будинку, де поховав загиблих. У листопаді 2022-го він перепоховав доньок на Старокримському кладовищі.

У загиблої залишилися батько та брат.

Історія з instagram каналу Victims of russia.

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/

Rinat Akhmetov Foundation Civilian Voices Museum
Маріуполь 2022 2023 Текст Історії мирних жінки чоловіки пенсіонери поранені психологічні травми обстріли втрата близьких безпека та життєзабезпечення здоров'я літні люди (60+) перший день війни Обстріли Маріуполя Соцмережі
Допоможіть нам. Поділіться цією історією
img
Долучайтеся до проєкту
Кожна історія має значення. Поділіться своєю
Розповісти історію
До всіх історій