Ми з першого дня війни ховалися у в підвалі будинку від обстрілів. В проміжках, коли ненадовго наступала тиша, піднімалися додому. В мене двоє діток: сину одинадцять років, донечці – чотири.

Коли снаряд вдарив біля нас, малі зовсім занепали духом. Вони тепер дуже бояться сирен , особливо маленька донечка. Думаю, що після всього моїм дітям не завадила б допомога психолога. Але ми чекаємо нашої перемоги і віримо в нашу армію.