Я жив у Світлодарську. Перший день війни я зустрів вдома. Обстріли почались відразу. Зникли світло, вода та газ. Я виїжджав з міста через Слов’янськ. Евакуаційним потягом виїжджав з батьками зі своєю собакою. Шістнадцять годин із ним я простояв у тамбурі. 

Після евакуації через нестачу грошей бувало таке, що мені ніде було жити, я жив добу на вулиці.

Черговим шоком для мене була смерть батька. Зараз я не знаю, як жити далі.