Оксана Вікторівна до 24 лютого ніколи не повірила б, що на території її рідного міста будуть відбуватись бої
О шостій ранку я почула перші вибухи й побачила з вікна цей жах, який відбувався у військовій частині неподалік від мого дому. Після цього я швидко сховалась в підвал. Труднощі почалися одразу, оскільки моє рідне місто швидко окупували.
Гроші закінчилися за тиждень, тому що все подорожчало втричі. Я не мала ні роботи, ні зарплати - нічого. Але найбільше мене шокувала сама війна: я не очікувала, що таке насправді може статись.
Згодом я вирішила виїхати з окупованої території й наразі перебуваю з донькою в Одесі. На жаль, все, що я мала, залишилось вдома. Тепер з сумкою речей я вимушена виживати.
Я вдячна добрим людям, які сплатили перевізнику вісім тисяч гривень, щоб я змогла виїхати з окупованої території.
На щастя, робота у мене є, вона пов'язана з державною службою.
При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:
Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/
Ми використовуємо файли cookies, щоб ви отримали найкращий досвід користування сайтом. Продовжуючи роботу із нашим сайтом, ви підтверджуєте використання сайтом cookies вашого браузера.