Орина Чубич

"Я вирішила повертатися додому й вступати до лав ЗСУ"

З початком повномасштабної війни Росії проти України більше мільйона українців знайшли притулок у Німеччині. Серед них – онкохворі, які потребують відповідного догляду та вартісного лікування.

Проєкт «Ти як?» від Радіо Свобода поспілкувався із українськими біженцями про те, як відбувається лікування онкозахворювань у Німеччині, які витрати покриває німецьке медичне страхування, що дають українцям з тимчасовим захистом та чим відрізняється німецька медична система від української.

Українка Орина Чубич перенесла складну трансплантацію кісткового мозку в Німеччині. Про свій діагноз дівчина дізналася випадково – під час повернення до України їй стало зле на польському кордоні. Після перевірки в лікарні Замостя вона дізналася, що має гостру форму лейкемії.

Я вирішила повертатися додому та вступати до лав ЗСУ

Біженка в Німеччині Орина Чубич пережила трансплантацію кісткового мозку

«Коли почалася війна, я була за кордоном - подорожувала Бразилією. Дізнавшись про вторгнення Росії в Україну, вирішила повертатися додому та вступати до лав ЗСУ. Проте після діагностування гострої лейкемії в Польщі мене шпиталізували, а через два тижні відправили на лікування до Німеччини», - озповіла Орина.

У березні 2022 року польська медична система вже не справлялися з навантаженнями через велику кількість біженців. За словами Орини Чубич, Міністерство охорони здоров'я Польщі тоді домовилося про продовження її лікування у німецькій клініці. На автомобілі Червоного Хреста біженку транспортували до Баварії.

«Це був лише початок прийому українських пацієнтів у Німеччині, і тоді ще не розуміли, як саме нас оформлювати, – пригадує Орина. – Коли я потрапила у лікарню, то у мене не було ще місцевої прописки, медичного страхування чи дозволу на проживання. Думаю, зараз цей процес вже краще налагоджений для українських пацієнтів».

Дівчина місяць лежала у стаціонарі, а далі проходила амбулаторне лікування. Через рідкісний підтип гострої лейкемії обстеження тривало кілька місяців.

«У лікарні сказали, що моя форма лейкемії зустрічається в поодиноких випадках у всьому світі, – говорить Орина. – Тому спочатку мені запропонували лікуватися методом найменшого втручання – таблетками, без агресивної хіміотерапії. У жовтні 2022 року стався рецидив – тоді лікарі змінили протокол лікування на «7+3». Протягом семи днів я отримувала цитарабін, і три дні з цих семи – даунорубіцин».

Загалом дівчина пройшла три курси хіміотерапії у німецькій лікарні. Проте після чергового обстеження з'ясувалося, що ця схема лікування виявилася неефективною. Тоді лікарі запропонували Орині зробити пересадку кісткового мозку. Для цього шукали донора з сумісними стовбуровими клітинами, щоб забезпечити успішну трансплантацію.

Українка Орина Чубич пройшла три курси хіміотерапії у німецькій лікарні

«Спочатку мені сказали, що не впевнені, що знайдуть донора, бо в їхній базі мало людей зі Східної Європи. Наприклад, кожна країна має власну базу донорів кісткового мозку, в Україні вона також є, але там зареєстровано лише 10 тисяч людей. Це дуже мало. Зрештою мені знайшли донора у німецькому реєстрі, а вже у кінці серпня 2023 року зробили трансплантацію. У мене є державне німецьке страхування за «параграфом 24», яке покриває вартість мого лікування.

Знайомі розповідали, що схожа операція в приватній клініці коштує близько 300 тисяч євро. Після пересадки я приймаю великий арсенал медикаментів, одні з яких коштують шість тисяч євро за 28 таблеток. Зараз це для мене нічого не коштує, бо я вже заплатила за медикаменти та перебування в лікарні певний відсоток від своїх доходів – близько 5%. Після цього страхова компанія звільнила мене від оплат за лікування те медикаменти. Якщо б у мене не було цього звільнення, то я би платила за ці ліки 10 євро».

Орина проходить реабілітацію та регулярні обстеження

"Моя імунна система зараз як у двомісячної дитини", - Орина Чубич, онкохвора біженка в Німеччині.

Наразі Орина проходить реабілітацію та регулярні обстеження. Через ослаблену імунну систему дівчина повинна дотримуватися карантинного режиму.

«На цьому етапі мої лікарі повинні переконатися, чи вдалося перемогти рак. Бо мої онкологи ще не впевнені, що це насправді подіє. Це постійні перевірки, прийом медикаментів та регулярні біопсії. Моя імунна система зараз - як у двомісячної дитини, тому хочу найбільш небезпечний період після пересадки пожити в Німеччині. У планах – повернення здоровою до України».

При цитуванні історії посилання на першоджерело - Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова - є обов‘язковим у вигляді:

Музей "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова https://civilvoicesmuseum.org/