До війни нас називали курортним передмістям Луганська. Тут були ліс, річка й чисте повітря. Сюди масово переїжджали люди. І я теж колись залишила квартиру в місті й оселилася тут. Але прийшла біда, горе. Я не чекала ніколи на таку старість.

У будинок було два прямі влучення, і стіни не витримали. Я ховалася тоді в сусідів у підвалі. Найстрашніше – це коли горить будинок і нічого не можна зробити. Усе, що було в мене в хаті й у гаражі, усе згоріло.

До війни нас називали курортним передмістям Луганська
 

І сусіди теж постраждали. Осколки побили газову колонку, меблі. Але ремонтувати їх нема за що. Усі гроші вони витратили на дах і нові стіни.

На нашій вулиці немає цілих будівель. Ще одна згоріла через обстріли минулого тижня.