Дмитро Павлович виїхав з півдня України на самому початку війни й тепер переживає за рідних, які залишились там у нелюдських умовах
В перший день війни я на роботі був.
В перші дні, коли все почалось, я виїхав. У рідних, які залишились там, звичайно були проблеми з їжею, водою. Світла взагалі не було, тільки пару тижнів тому появилось світло, але періодично зникає. Так само з водою. Мобільного зв’язку також немає.
Я виїхав у Кривий Ріг, бо тут були знайомі, де можна було зупинитись.
Родина живе в одному місці, а я в іншому. Залишились без домівок. У нас було все, а тепер нічого не залишилось.
Не знаю, коли закінчиться ця війна, але хочеться, щоб швидше. Хочеться, щоб все стало, як раніше.