Дмитрієва Анастасія, 15 років, учениця 9-а класу гімназії №48, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська обл.

Вчителька, що надихнула на написання - Ткаленко Наталія Олексіївна

Конкурс есе "Війна в долі моєї родини"

Приголомшена новинами про нібито початок війни я повернулася додому, зайнялася своїми справами та задрімала.

Прокинувшись від криків моєї мами, я дуже злякалася… Те, у що так не хотілося вірити, все ж таки сталося. Почалася війна.

До останнього мені не хотілося вірити в те, що відбулося, але, почувши звуки польоту літака, я спустилася з неба на землю та все усвідомила.

Я пам'ятаю це так, ніби все вчора відбувалося. Від гуркотіння вікон та звуку літака у тихому та мирному місті, де я проживаю, моє серце заніміло, а дихання припинилося. Я не могла керувати своїм тілом та просто дивилася у вікно. Так я сиділа аж поки сестра не прочитала у новинах, що це наші контролюють порядок.

Я дуже боялася, боялася всього. Я вже не мріяла ні про що, не думала про те, як мені жити далі. В мене була лише одна думка: "Що буде з моїми рідними? Чи все буде добре далі?"

Минали дні, тижні, місяці.

Я замкнулася в собі та впала у депресію.

Мені вже було все одно, що буде зі мною далі та що на мене очікує. Із все частішими оголошеннями тривоги та фейковою інформацією про прильоти ми зібрали речі та вже ледь не покинули неньку Україну. Нас зупинило тільки прийняття Закону про те, що не можна покидати Україну чоловікам від 18 років.

Як я вже казала, я живу в мирному, тихому місті. Це і стало вагомим рішенням щодо забуття про депресію. Все частіше почала гуляти на вулиці, знайшла багато друзів, які допомогли мені позбутися дурних думок. А ще я налагодила стосунки з батьками.

Моя родина стала більш дружньою, та ми постійно спілкувалися один з одним. Я дуже рада, що я змогла подружитися з батьками.

Зараз я навчаюсь дистанційно у 9 класі та долаю труднощі. Єдина мрія, яка в мене залишилася - це щоб був мир над головою. Адже мир, на мою думку, це гарні взаємовідносини між людьми. Це вміння знаходити компроміс не кулаками та зброєю, а спокійним шляхом. Це добрі взаємовідносини. Я дуже хочу, щоб в Україні панував мир, а повномасштабна війна припинилася.