Ніна Миколаївна разом з чоловіком прийняла рішення виїхати з Марганця після того, як на їхнє обійстя прилетіла ракета. Вона не розірвалася, але все ж таки налякала. Виїхали в Запоріжжя, але й тут відбуваються обстріли. Через постійну нервову напругу у Ніни Миколаївни погіршилося здоров’я

Мені 62 роки. Ми з чоловіком жили в Марганці, але довелося виїхати. Вже декілька місяців знаходимося в Запоріжжі. 

Вранці 24 лютого я була на вулиці й бачила, як у полі впала ракета. Однак після цього ми ще довго залишалися вдома. А потім до нас на огород ракета прилетіла, щоправда, не розірвалася. Та ми не стали ризикувати, відразу після цього виїхали. У Запоріжжі винаймаємо будинок. Це місто для нас також рідне, ми в ньому раніше жили. Виїхали без проблем, бо територія не була окупована. З собою забрали собаку. 

У мене сахарний діабет і гіпертонія, а на лікування не вистачає коштів, бо пенсія маленька. Деякі препарати дають безкоштовно, але дещо потрібно купувати. У Запоріжжя також прилітають ракети.

У мене з’явилися панічні атаки, а від них і цукор підскочив.

Світло вимикають, але така ситуація по всій Україні. У нас газовий котел. Газ є, але ми економимо. Продукти маємо. Декілька разів отримували гуманітарну допомогу від Фонду Ріната Ахметова. До церкви ходжу, там також допомагають.

Сподіваюся, що війна скоро закінчиться, хоча прогнози різні роблять. Та як би там не було, все рівно хочу жити в Україні.