Слава Україні! Вітаю тебе, Святий Миколаю!

Мене звати Кіріл. Мені скоро буде 8 років.

Я з чудового міста Каховка, Херсонської області. Але в мій дім, в мою рідну країну 24-го лютого прийшла біда – війна. В наше місто на танках приїхали російські війська і до теперішнього часу тримають усіх діток та дорослих в страху. Від постійних вибухів ми ховалися і в бомбосховищах, і в підвалах будинку, допоки не стало трошки спокійніше перебувати на вулиці. Потім я дізнався що означає "Окупація"... Майже всі постійно боялися – боялися виходити на прогулянки, боялися іти до магазину, боялися не почути в слухавці телефону голос рідних.... На початку березня в мене був день народження і я зі своєю родиною "святкував" його в підвалі. Мені було майже не страшно, бо я був не один, і навіть іменинників було троє.

В квітні мої мама і тато прийняли рішення виїхати з окупованої Каховки в більш безпечне місце. На жаль безпечних міст в Україні не було, але головним стало те, що вороги були уже не скрізь.

Наразі моєю найзаповітнішою мрією є ПЕРЕМОГА УКРАЇНИ. Дуже сподіваюся, що вже завтра-післязавтра я прокинусь зранку і мама скаже, що ми повертаємось додому, скаже що Україна ВІЛЬНА і повітряних тривог-сирен вже більше не буде.

У тебе, Святий Миколайчику, хочу попросити звичайні речі, які піднімуть настрій, бо найжаданішу ПЕРЕМОГУ нам подарують Збройні Сили України, наші найкрутіші в світі захисники. Дуже хотілося б мати нічничок, щоб було не так сумно сидіти без світла. Люблю малювати і ліпити, з повітряного пластиліну хочу наробити оберегів для друзів.

Обіцяю бути сміливим і слухняним)

З повагою та любов'ю до України та до Тебе, Святий Миколаю.