Ми родина вимушених переселенців з Маріуполя, втратили все - житло, родичів та знайомих. Виховуємо двох синів, у молодшого сина інвалідність - вроджена вада серця. Діти дуже тяжко пережили окупацію рідного міста, постійні обстріли та авіаудари. Наша родина майже місяць сиділа у підвалі без води, їжі. Ми просто дивом вижили та вивезли нас небайдужі люди під час авіанальоту.

Шокуючим було прийняти сам факт війни. Як це могло взагалі статися у 21 столітті. Гуманітарна катастрофа у нашому житті була катастрофічною. Мінімальна кількість води на добу, мізерна кількість їжі для дітей. Медикаментів зовсім не було.