Бойові дії для мене не стали новиною. З 2014 року я чула вибухи на межі Донецької та Дніпропетровської областей. У 2022 році почались бойові дії. Мій чоловік пішов добровольцем на війну. Росіяни окупували села поблизу Дніпропетровщини, тому я з дітьми виїхала. Вони боялись спати - це стало вирішальним моментом. Деякий час я прожила у Запоріжжі. Дуже вдячна волонтерам, які нам допомагали, надали нам житло. Це був приємний момент. До цього я думала, що моя біда нікому не потрібна. 

Я досі шокована ставленням ворога до нас. Не розумію, для чого ця війна. Кожного дня я чекаю дзвінка чоловіка. Чекаю його повернення додому. Сподіваюсь, що все буде добре.