Я опинилася під час війни в окупації. У перший день у місті їздили танки, так до нас зайшли російські військові. Було дуже страшно, я ночувала в погребі, ховаючись від обстрілів.

Дев’ять місяців у місті не було світла та газу. 

Воду привозили, ліків не вистачало, жити було надзвичайно тяжко. 

Найбільше мене шокувало, як поводилися росіяни з мирним населенням під час окупації.

Війна сильно вплинула на мою родину. Усім було дуже страшно. 

Росіяни ходили по хатах і забирали все, що хотіли.

Діти згодом виїхали за кордон, і це теж сильно позначилося на сім’ї. Я й досі живу в постійній напрузі. Про своє майбутнє важко думати. Головне для мене, щоб війна швидше закінчилася, настав мир і діти змогли повернутися додому.