Я з міста Снігурівка, мені 45 років. Ми всю окупацію тут прожили. Звісно, було важко, але вижили. На психіку сильно вплинуло, всі морально подавлені.

В перший день ще нічого страшного у нас не відбувалося. До нас росіяни зайшли 19 березня. З ними у нас десять місяців не було світла, води, не працювали магазини - було дуже важко.

Обстріли – це найстрашніше. Не хотілося б, щоб таке ще колись повторилося.

Дуже було приємно, коли нас звільнили - цей день запам’ятається на все життя.

Але нам зараз також дуже важко. От, на Пасху нас знов обстріляли - нічого ще не закінчилося.

Я думаю, що після перемоги буде дуже важко, але з часом все налагодиться.