Скаблюк Ангеліна, учениця 10 класу Комунального закладу " Вінницький ліцей № 26 імені Героя України Дмитра Майбороди"

Вчитель, що надихнув на написання есе - Фасоля Наталія Анатоліївна

Моя Україна майбутнього

Україна майбутнього – це мирна, незалежна та процвітаюча країна. Держава, у якій вільні люди мають безліч можливостей для досягнення своїх цілей, саморозвитку, відпочинку, повноцінного життя. Моя країна йшла крізь століття дуже важким шляхом, виборюючи свою незалежність, свободу та мир.

Тому я вірю, що Україна, беручи до уваги події сьогодення, знову здобуде перемогу, та запанує мир не лише на нашій рідній землі, а й на усій планеті.

Мир – щасливе життя, де створюються сім’ї, виховуються здорові діти, відбувається прогрес в різних сферах та існує впевненість у завтрашньому дні. Особисто для мене, мир – це навчання у школі за партами, веселі перерви, спілкування з друзями, прогулянки у парку, а не сидіння в бомбосховищі, пікніки на свіжому повітрі навколо багаття, прогулянки по лісу, а не між зруйнованими будинками, спокійні ночі, відчуття спокою, що всі рідні поруч, а не очікування дзвінка чи повідомлення, що все добре.

На мою думку, Україна та українці заслуговують на щасливе життя. Де немає війни, де не гинуть люди, де створюються щасливі сім’ї.

Щоб досягти цього всього, ми повинні докласти багато зусиль, зробити висновки з історії минулого, згадати традиції та звичаї наших предків. У творах наших відомих письменників, політичних діячів, істориків, таких як: Т. Шевченко, І. Франко, В. Стус, Л. Українка, М. Грушевський, В. Симоненко, ми знаходимо настанови для розвитку нашої України.

Я вірю, що після нашої перемоги, завдячуючи нашим Героям, Україна стане могутньою, цілісною державою, в якій будуватимуться садочки та школи, заводи та фабрики, створюватимуться робочі місця, буде розвиватися економіка та інфраструктура. Держава, в якій буде впевненість у завтрашньому дні, де люди будуть поважати один одного.

Ще я сподіваюся, що люди, які виїхали за межі нашої Батьківщини, повернуться додому і допомагатимуть нам творити нову сторінку в історії. Після нашої перемоги, коли закінчиться війна, в першу чергу, я подякую нашим захисникам. Потім буду втілювати мрії в життя.

До війни ми з сім’єю любили подорожувати автомобілем та зупинятися на ночівлю у наметах, то ж я мрію знову відчути українські світанки під мирним небом, випити філіжанку кави, насолоджуючись краєвидом українських Карпат, збільшити коло своїх друзів з усієї України, відвідати визначні пам’ятки нашої культури, історичні місця, щоб дізнатися більше про життя та історію нашого народу і намагатимуся передавати ці знання майбутньому поколінню.

Адже, «хто не пам’ятає своєї історії, той не має майбутнього», як говорить народна мудрість. Отже, бережімо нашу Україну та дбаймо про її мирне майбутнє!