Черненко Дмитро, учень 9 класу Черкаської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №18 імені В’ячеслава Чорновола Черкаської міської ради Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Туренко Вікторія Валентинівна

Моя Україна майбутнього

Кожен українець уявляє Україну майбутнього по-різному. Але, напевне, всі прагнуть лише одного – миру в країні. Сьогодні для мене і для більшості українців мир – це перемога у війні, мирне життя та спокій у державі. Протягом багатьох віків Україна страждала від численних війн, які не давали спокою ні державі, ні народу. Вони терзали землю, проливали кров невинних. Тому всі українці прагнуть, щоб це закінчилося і ніколи не почалося знову.

В України великий потенціал до розвитку. Починається етап, коли кожен громадянин може розвиватися і втілювати свої мрії в життя.

Я хочу, щоб всі люди мали права і свободи, були рівні в суспільстві та прагнули до самодостатності. Головними в суспільстві майбутнього мають стати: повага один до одного, відповідальність перед суспільством, толерантність.

Держава має створити всі умови для того, щоб у громадян виникала вмотивованість у розвитку країни. А саме, потрібно покращити освітню систему, соціальне забезпечення, податкове законодавство, підвищити рівень життя.

В свою чергу суспільство повинно виконувати порядки і норми, дотримуватися законів та моральних засад життя. На мою думку, тоді в Україні буде стрімко розвиватися економіка, розцвітатиме мистецтво і культура. Наша  країна стане однією з найважливіших у світі, тому наука буде на досить високому рівні. Після закінчення війни я буду активно приймати участь у відновленні України та докладатиму для цього всі сили.

Я сприятиму розвитку країни, буду завжди вшановувати подвиг наших воїнів – героїв та людей, які працювали на благо країни, спрямовуватиму зусилля для підтримки їх гідного життя, а також робитиму все можливе для майбутніх поколінь.

Я вважаю, що єдність і незламність - сила української нації. Саме тому нас чекає щасливе та мирне майбутнє.