Проснувся вдома (Полтавська область), близько 6 ранку від дзвінка брата, який сказав, що по Києву прилітають ракети.

Найбільше шокували під час війни втрати близьких людей, дехто виїхав з країни, також є загиблі друзі та знайомі...

З гуманітарною катастрофою не стикнувся, в Полтавській області з цим було все добре.

З родиною живемо всі разом, як і до війни. Робота залишилась та сама, в сфері енергетики. Роботу хочу змінити, зарплату не підвищували вже 3 роки, а людей немає, 60% вакансій...

Приємних моментів було дуже багато. Від людської доброти до нереальної мужності військових та цивільних, важко виділити якісь окремі випадки.