Наталія від перших днів війни стала частиною великого фронту допомоги. Вона розпочала з організації блокпостів у своєму районі, не зважаючи на те, що її як жінку це могло б зупинити. Її призначили командиром, і разом з іншими вона побудувала блокпост всього за добу. Волонтерство для Наталії стало віддушиною та сім’єю. Після роботи, яка була насичена оформленням компенсацій для тих, хто прихистив переселенців, вона почала долучатися до місцевих ініціатив. Разом з іншими збирала допомогу, готувала консервації, випічку та інші необхідні речі для військових і переселенців.