Діденко Богдана, 8 клас, Черкаська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів №8 Черкаської міської ради Черкаської області

Вчитель, що надихнув на написання есе - Бряник Ірина Володимирівна 

«Подія, яка змінила все. Сила допомоги»

В ці важкі часи війни з агресором ми, українці, повинні допомагати один одному, як єдиний, незламний народ. У ці дні ми особливо цінуємо все, що маємо на столі та тих, з ким ми можемо поговорити або за ніч, яку ми провели в теплому своєму ліжечку. За це, ми дякуємо нашим Збройним Силам України, які віддають життя за наш спокій та свободу. Волонтерам, які виконують свою роботу з повною віддачею своїх сил та роблять все, на що здатні, а також - журналістам, репортерам, які віддають своє життя за свободу слова, щоб розповісти нам новини цієї страшної війни. Без їхньої праці ми б не змогли відчути реальну картину того, що відбувається в Україні.  Вчителям, які продовжують навчати дітей, навіть в таких складних умовах для життя. Лікарям, які рятують кожного дня тисячі життів. Пожежникам, що допомагають гасити пожежі після вибухів російських ракет та дістають сім'ї з під завалів після вибухів. Також, не можна забувати про звичайних людей, які намагаються допомагати у важкі часи один одному хто чим може. Багато звичайних людей донатять, збирають великі суми на машини, дрони, зброю для військових. Деякі українці відкривають своє серце та домівку для біженців, які втратили свій рідний дім.

У моєму житті є багато людей, які завжди готові прийти на допомогу іншим. Вони не тільки підтримують словом, а й діють, показуючи справжню людяність і щирість. Їхні вчинки надихають і дають віру в те, що добро завжди поруч, навіть у найважчі часи.

Серед таких людей мій дядько – Тертичний Богдан Анатолійович, який обороняє нашу країну від ворогів. Він дуже сміливий та мужній, не роздумуючи, з перших днів війни, пішов добровольцем до лав ЗСУ, щоб захищати своїх дітей та свій народ. Він дронщик, керує технікою, яка допомагає виявляти небезпеку та захищати. Також він є старшим сержантом, піклується про свою команду, допомагає солдатам і підтримує їх у складні моменти.

Мій дядько - особлива людина в моєму житті. Він не лише мій рідний, а ще і мій хрещений батько. Його турбота, увага та підтримка завжди відчуваються, навіть якщо він далеко.

Нас пов'язують не лише гарні відносини, а й одне ім'я. Коли я народилась, і мене назвали Богданою, то він подумав, що це в честь нього, тому він завжди пишається мною. Я молюсь, що Бог його обороняв та допомагав пережити всі випробування війни на фронті.

Ще одна важлива людина в моєму житті, якою я захоплююсь та пишаюсь - це мама моєї подруги, її звати Віталіна Миколаївна, вона волонтер, який дуже справний у своїй роботі. Вона допомагає військовим зборами, підтримкою та гуманітарною допомогою. Початком її волонтерської діяльності стала підтримка її брата. Волонтерство стало для неї невід'ємною частиною життя, вона вирішила присвятити цій діяльності себе. В неї дуже велике серце, яке наповнено добротою до навколишнього світу.

Вона відкрила збір на авто для бригади, в якій служить її рідний брат. Він був її підтримкою ще з дитинства, завжди допомагав і захищав. А тепер їх розділила війна, як і тисячі українських сімей.

Вона допомагає нашим захисникам, забезпечуючи їжею, ліками та всім, що в її силах. Її донька - Дарина, моя найкраща подружка та однокласниця, яка зі мною з початкових класів. Я пам'ятаю, як ми завжди разом малювали малюнки для ЗСУ, намагаємось допомагати гуманітарною допомогою при нагоді. А також наша школа, яка стала для мене справжнім прикладом у волонтерській справі. Наша школа завжди підтримує ЗСУ. Ми, учні та вчителі, неодноразово брали участь у грошових та продовольчих зборах, збирали цукерки на Хелловін для воїнів та відправляли на фронт, щоб передати хоч трошки миру в той страшний котлован війни, в якому зараз знаходяться наші захисники.

Це наш спосіб допомогти і ми всі дуже пишаємося тим, що можемо бути частиною цього.

Варто пам'ятати, що кожна людина, українець є частиною цієї великої справи – наближати мир та перемогу України. Чи то малюнок для військових, чи донат - це допомагає нашій перемозі. Я, ви, можемо допомогти нашій країні, вірити в наше майбутнє та не сумніватись ні на хвильку, що воно буде мирним і вільним.