Коли моя сім'я переїхала до Запоріжжя, було все як в тумані. Ми жили чотири сім'ї з дітьми в двухкомнатній квартирі.

Було дуже складно морально. Було дуже важко знайти роботу, але ми справилися. 

Це не так було складно як пережити взриви і бути на стрьомі.

24.02.2022 я була дома. Чоловік буде і каже: "Почалась війна. Збирай документи". А я думала діти підуть до школи. Вони с початку не зрозуміли, даже не вірили. Но коли почули спочатку як літали літаки і чули взриви. Молодша дитина дуже перелякалась.

Найважче було залишити все і їхати в інше місце.

Після пережитого довелось звернутись до психолога. Зараз лікуюсь. 

Дитина молодша теж була у психолога. Звернулись, бо дитина боялася спати.

З гуманітарною катастрофою, на щастя, не стикнулися. Дякуючи волонтерам гуманітарну допомогу надавали.