Коли почалась війна, я пішла в аптеку за ліками. Моя бабуся хворіла. Другого березня росіяни окупували село. Я хвилювалась за братів, які були учасниками АТО. Почала ховати фотографії, аби окупанти не нашкодили синам. З села не було евакуації. Я чекала, поки брати знайдуть машину, але у них не виходило. У селі не було води світла й газу. У мене не було грошей. Бабуся померла, а потім погано стало мамі. Довелось виїжджати автобусом. Росіяни чотири доби нас не пропускали, мамі ставало гірше. Тим часом навколо тривали обстріли. Довелось викликати швидку допомогу до блокпоста. Зараз я чекаю на закінчення війни. Сподіваюсь, що скоро настане мир.