Ми виїхали з Харкова, коли почали літаки літати. Було дуже страшно. Ми жили тиждень у підвалі. Було складно дістати їжу. Виїхали до Дніпра. Чоловіка мобілізували. Ми тепер самі. Він служить. Потроху намагаємося налагодити життя та психологічний стан. Але у Дніпрі часто тривожно.

Було складно стояти в черзі, а додому нічого не принести, бо їжу не підвозили.