Стрілянина у дворі, снаряд, що влітає у вікно... Мешканка Краматорська Інна багато побачила за війну, яка на щастя швидко закінчилася в її місті. Але їй страшно досі.

Ми йшли з ринку й раптом стрілянина почалася просто в нас на подвір’ї. Ми зразу ж кинулися в підвал, і разом з нами туди спустилося дуже багато людей. Усі були налякані. А поруч на вулиці було троє убитих. У дочки снарядами розбило балкон. Це було жахливо! Особливо коли стріляли по гаражах, по людях...

Із сусідами ми дійшли висновку, що потрібно виїжджати й ховатися. Ми самі виїхали в село та перебували там місяць. Тільки-но все закінчилося – ми приїхали назад. Ми їхали в село Шандрівка Дніпропетровської області. Забрали маму із сестрою та виїхали з чоловіком.

Але сталася трагедія. Мій чоловік захворів на нервовому ґрунті й помер. Я залишилась одна. Добре, що діти поруч завжди. І в мені завжди страх. І більше нічого. Розповіли історію, що загинула жінка. Вона прийшла додому після роботи, а снаряд влучив їй просто у вікно, і її вбило. Тому я мрію, щоб усе закінчилося, і люди жили, як раніше.

Тепер для мене найважливіша людина – онучка, яка навчається в Маріупольському університеті. Я за неї дуже переживаю. Вона – найцінніше, що в мене є. Хочу, щоб вона закінчила університет і нічого їй не заважало в житті.