Я живу в Краматорську. В перший день війни прокинулась від обстрілів аеродрому. Ніколи не забуду цей день. Я виїжджала на рік, потім повернулась. У Краматорську залишався чоловік. Йому доводилось виживати без газу та води.

Магазини не працювали, важко було знайти продукти. 

Мене шокує, що в сучасному світі відбувається війна. Мої рідні роз’їхались світом. Мама зараз за кордоном. Я працюю дистанційно вчителем, якось намагаюсь триматись. Нещодавно своїх дітей вивозила до більш спокійних регіонов на відпочинок, щоб вони не чули вибухи хоч декілька тижнів. Дуже хочу, щоб діти України жили під мирним небом, ходили до школи та не знали, що таке війна.