Важка, болісна історія Катерини. У 2014-му її родина була змушена залишити окуповане житло і переїхати до Маріуполя. Там жінка працювала водієм трамвая. І після початку вторгнення навіть два дні виходила на зміну, попри небезпеку. 

Згодом почалися страшні будні оточеного міста. Зникло світло. Почалися російські артилерійські та авіаудари. 

Катерина розповідає про хлопців, які знаходили їжу в Маріуполі і просто розвозили її по дворах, буквально викидаючи на ходу з автівки. Допомагали і двору, в якому мешкала жінка. Але згодом вони усі загинули. 

Жінка згадує свій виїзд з Маріуполя до Запоріжжя. Як на Токмаку її розлучили із донькою. І як вони знов зустрілися.