Мені 64 роки. Я жила з родиною в місті Василівка Запорізької області. У мене був бізнес. Через війну я втратила і його, і квартиру. Коли почалася війна, я була в Степногірську. Побоялася їхати у Василівку, а на четвертий день місто потрапило в окупацію.

У мене не було змоги вивезти ні документи, ні речі. Дуже шкода всього, що залишилося там.

Через тиждень я з рідними виїхала в Запоріжжя.

Ми живемо всімох. Я сплю на матраці, постеленому на підлозі. Ми виїхали у зимовому одязі. Тепер доводиться купувати речі в second hand. Долати стрес допомагає постійна зайнятість: турбота про внуків, приготування їжі.