У перший день війни мій будинок постраждав. Оріхів перебував під масованими обстрілами. Найбільше мене шокувало, що росіяни на нас напали. Я швидко зібрала речі, найняла машину та виїхала. Думала, все це тимчасово, але ж ні. У мене не залишилось нічого, зараз живу у чужих людей у Запоріжжі. 

Мене приємно вразило, що мені надають допомогу. Люди у Запоріжжі доброзичливі.

Моя родина в різних місцях: хтось за кордоном, хтось в окупації. Два роки я не бачила онуків. Сподіваюсь, що доживу до перемоги та обійму рідних.