Антоніна Олексіївна сама виховує двох дітей та підтримує батьків. За кілька тижнів після окупації села рідні змогли виїхати до Запоріжжя, а героїню російські військові не хотіли пропускати. Жінка розповідає, що її шокувала військова техніка, яка з’явилася на вулицях села, вона самотужки намагалася її зупинити. Від земляків жінка знає, що люди не мають чого їсти, а машини з гуманітарною допомогою до них не пропускають.