У перші дні моє селище окупували росіяни. Мене шокувало, що почалась війна у сучасному світі. Не було води, світла й газу. Обстріли тривали постійно, було дуже важко виживати. Я був підприємцем і не захотів реєструватись та сплачувати податки країні-агресору. Тому виїхав з села. Збирав речі я довго, бо тяжко було залишити рідний дім.

Дорога з села була лише одна. Трасою їхали колони з Маріуполя, люди рятувались із пекла. Я їхав полями,  тому зміг оминути російські блокпости. З собою я забрав маму, якій вісімдесят шість років. Зараз ми живемо в Запоріжжі. Війна негативно вплинула на наше життя. В окупації залишився брат дружини, ми за нього хвилюємось. Чекаємо на зустріч після перемоги. Сподіваюсь, я ще зможу попрацювати на рідній землі.