Ми з дочкою 12 років - преселенці з Донецької області Краматорський район. Виховую її самотужки. Там дуже небезпечно і ми були вимушені виїхати. Зараз ми знаходимось в Чернігівській області, поселили нас в селі, де немає нічого, бо це дачний будиночок без опалення та дуже холодний. Світло вимикають, дають на 3 години. Все залишили вдома, я втратила роботу, дохід маленький, ще у дочки проблеми з дитинства по зору, потрібне постійне обстеження та лікування. Через те, що мешкаємо зараз в селі, дитина втратила зв'язок зі своїми друзями, тут зараз ні з ким не спілкується, бо нема з ким. Дуже сумує за домом. Хоче повернутися додому. В школі навчаємося он-лайн, постійно сидить вдома. Я не маю роботи, та немаю тут змоги влаштуватися, бо в цьому селі транспорт в місто ходить дуже рідко, а перебратися в місто немає змоги, бо треба платити оренду за житло (наш дохід тільки ВПО 5 000 грн. на місяць). Нам не вистачає ліків, продуктів.