Я була в шоці, коли почалася війна. Я людина у віці, мені дуже важко це переживати. Мій онук закінчив інститут і його відразу забрали в армію. Молоді хлопці гинуть, а це ж наше майбутнє. Вони життя ще не бачили. 

Через наше село постійно літали ракети, зараз також неспокійно, але ми нікуди не виїжджаємо.

Аби не втратити розум, я намагаюся спілкуватися з людьми. Я сподіваюсь, що війна скоро закінчиться. Я би дуже хотіла, щоб молоді люди будували наше майбутнє, і головне, аби наші солдати вижили.