Мені 27 років. Моя сім’я – син, бабуся, мама, сестра. Проживаємо в Слов’янському районі. Коли війна почалася, був страх за дитину, проблеми з медикаментами. Був стрес, важко було.

Ми виїжджали, але вже повернулися додому. У сестри з’явилися проблеми зі слухом, тож вона не виїжджала. Нас гарно прийняли в Дніпрі, куди нас наш мер вивозив.

Передусім, хочемо миру. І щоб усі були живі.