Коли почалася війна, я був вдома, в Охтирці. Встав зранку - і почув, що вже стріляють. Так і дізнався. Нікуди не поїхав.

Найстрашніше – це приліт ракет. Були дуже великі обстріли. Літаки літали, але зараз все помалу налагоджується. Магазини відкриваються. 

Світла немає - це найбільші труднощі. А так - все більш-менш.

Я в стані сам собі заробити, то в мене матеріальних проблем не було. І волонтерів багато їздить до нас, то ми не нуждалися.

Я надіюсь на краще і своє майбутнє бачу європейським.